Чи згадає Україна, що їй 1160, а не 20? В Острозькій академії закликають ушанувати річницю заснування української державності. Ініціативу підтримала Ганна Герман

Олексій КОСТЮЧЕНКО, Острог

Студенти та викладачі Острозької академії виступили з ініціативою відзначити на загальнодержавному рівні 1160-річчя заснування української державності. Ювілей припадає на 2012 рік. Із цього приводу у виші відбулася робоча конференція, в якій взяла участь радник Президента України, керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Ганна Герман.

На те, що її участь та увага до порушеного питання стане запорукою підтримки ініціативи на найвищому державному рівні, сподіваються організатори конференції. На їхню думку, 1160-річчя української державності необхідно якомога ширше відзначити, залучивши не лише громадські, а й державні структури. Адже формування стратегічної гуманітарної політики, без якої неможлива побудова сучасної конкурентоспроможної і цікавої світові держави, — справа не громадських організацій чи приватних осіб, а держави.

Водночас у 2012 році відбуватиметься чемпіонат Європи з футболу. На нашу країну буде звернена загальноєвропейська увага. Тому вшанування 1160-річчя української державності дасть можливість укотре нагадати про те, що Україна, як і більшість держав Західної та Центральної Європи, творилася у час раннього середньовіччя і є складовою частиною великого Європейського дому.

Головним союзником острожан у донесенні своєї ідеї є… «Повість минулих літ». Літопис фіксує, що у 852 році наша земля почала іменуватися Руською, і цього року Русь, тобто державне й воєнно-політичне об’єднання, центром якого була Київщина, здійснила похід на столицю Візантії. Саме відтоді почали вестися літописні записи по роках й, відповідно, при княжому дворі в Києві фіксувалися події нашої давньої історії. Детальніше про те, від коли насправді веде відлік Українська держава, проректор Острозької академії, доктор філософських наук Петро Кралюк написав у матеріалі «Коли ПОСТАЛА держава Українська?», опублікованому у «Дні» минулої п’ятниці. А ще глибше дослідити, як обкрадали українську історію, зокрема давню, чого це коштувало українцям і чому ці спроби, попри все, провалилися, автори, експерти та журналісти «Дня» спробували у новій книзі Бібліотеки газети «Сила м’якого знака, або Повернення Руської правди».

Своїми думками щодо ініціативи Острозької академії під час спілкування зі студентами поділилася Ганна Герман:

— Усіма силами своєї душі буду підтримувати цю прекрасну ідею. Я хотіла б, щоб звідси вийшла ця молодіжна ініціатива. Україна має побачити, що цей рух молоді за правдиве утвердження української державності не спинити. Ви повинні йти з цим до Києва, Львова, Ужгорода, Полтави, Донецька. Ви маєте заснувати всеукраїнський елітарно-молодіжний рух (нагадаємо, що подібна ініціатива знайшла втілення у роботі Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді. — Ред.), учасники якого боротимуться не проти когось, а за утвердження своєї ідеї, яку, я вам скажу відверто, буде дуже важко втілити. Якщо українська елітарна молодь за це візьметься й об’єднається у стремлінні домогтися визнання своїх поглядів, то ми з вами можемо розраховувати на успіх і прийняття на державному рівні відповідного документа. Я готова з вами йти пішки від Острога до Києва.

Олексій КОСТЮЧЕНКО, аспірант: — Умовою формування національної свідомості народу великою мірою є знання і розуміння цим народом своєї історії. Нещодавно щирий друг та інформаційний партнер Острозької академії, газета «День» започаткувала історичний веб-проект «Україна Incognita», який допомагає українцям заповнювати лакуни у знаннях про минуле. Але це — приватна ініціатива. А якою, на вашу думку, має бути політика влади щодо правдивої інтерпретації історії України?

Г. Г.: — Те, що робить газета «День» на чолі з Ларисою Івшиною, не робить майже жодне видання в Україні. Хороших українських газет взагалі мало. Про свою історію українець має знати правду, принаймні, про те, що говорилося на конференції, фрагмент якої я сьогодні чула. Про те, скільки років українській державності, від кого і відколи пішла земля Руська; чи справді нам 20 років — чи нам 1160, і кому 1160 — нам чи нашим сусідам; чиї були князі — московські, руські чи литовські; що таке Київська Русь тощо. Це все нам, хто жив на Галичині, передавали батьки, діди із легенд. Перше, що треба наразі зробити, — видати об’єктивні підручники з історії для школи. В університетах легше, адже ви маєте доступ до першоджерел, ви — мислячі прогресивні люди. Але те, що закладається в школі, як правило, залишається в людини на все життя. І якщо мені у п’ять років дід розповів легенду про Кия, Щека і Хорива, то я її пам’ятаю й досі. Тому потрібно написати правдивий підручник. Для того, щоб це стало можливим сьогодні в Україні, треба зробити кардинальні зміни в системі освіти. Ви знаєте мою позицію з приводу цього. Вона не нова. Президент багато розмірковував над змінами, які треба зробити в освіті, і я вірю, що ці зміни будуть.

Віктор АРТЕМЕНКО, студент: — Я народився у 1991 році. Ще зі шкільних років доводилося чути, що наше покоління, народжене уже в незалежній державі, є свого роду переломним. Через те, що беру участь у діяльності студентських організацій, Братство спудеїв Острозької академії домоглося, аби думка студентства була почута при проектуванні нового закону про вищу освіту. Яким чином згори можна відкрити двері для молоді, щоб вона брала активнішу участь у державотворчих процесах?

Г. Г.: — Ви дуже багато досягли, адже згадайте той законопроект, який спочатку був розміщений на сайті Міністерства освіти. Це ж був абсолютний жах. Лише завдяки активності студентів дуже багато змінилося у політиці міністерства. Я сьогодні уже бачу зовсім іншу ситуацію, ніж рік тому. Все це завдяки вашій високій свідомості, діям, згуртованості українського студентства. Ваші думки, ідеї та бачення реформи в освіті будуть враховані. Не давайте зрозуміти, що ви десь ослабли. Тримайте ноту високо. Вся надія лише на вас. Ви — люди, які мають власну думку, яких не можна підкупити. Ви маєте вірити, що без вас не буде України.

Ліна ТИМОЩУК, студентка: — Ганно Миколаївно, нам відомо, що окрім активної політичної діяльності, ви також пишете художні твори, наприклад, роман «Піраміди невидимі» чи повість «Червона Атлантида», яка нещодавно вийшла у світ. Безумовно, що ці назви мають символічне смислове навантаження. Будь ласка, поясніть його. Що спонукало вас до написання цих книг, і чи плануєте видання нових літературних творів? Про що вони будуть?

Г. Г.: — Я переконана, що тут із вас їх ніхто не читав, тому що ви не маєте ще цих книжок. Я вам їх не привезла, бо не думала, що тут може це когось зацікавити. Я їх обов’язково передам. На YouTube я розмістила авторське читання фрагментів творів. Якщо хтось матиме бажання — послухайте. Думаю, що людину не має щось спонукати до написання. Якщо щось вдається в житті, то воно пишеться, тому що ти не можеш цього втримати в собі. У моєму житті були такі моменти, коли воно вирвалося назовні. Можливо тому, що я довго все стримувала і замикала на різні замки. Мені здається, що дещо з того непогане. «Піраміди невидимі» мені подобаються, «Червона Атлантида» — ні. Я спробую написати ще щось, але, як каже моя приятелька: «Ніколи не говори про ще незроблену роботу», — тому я нічого не буду казати. Якщо колись щось вийде — воно побачить світ. Хто захоче, той прочитає.

КОМЕНТАР

Ігор ПАСІЧНИК, ректор Національного університету «Острозька академія», професор, Герой України:

— Прикро про це говорити, але ми не бережемо нашу історію, нашу еліту, наших князів. Потрохи їх привласнюють інші країни. Скоро ми залишимось без найгеніальніших, на мій погляд, князів Острозьких. Тішусь, що в Острозькій академії надзвичайно переймаються цим питанням не тільки викладачі, а й студенти. Їм не байдужа наша історія. Тому нашою відповіддю на сьогоднішні виклики стала ініціатива від студентів, викладачів, академіка Миколи Жулинського відзначити 2012 року на державному рівні День української державності. Нема жодної країни, яка себе б поважала і в якій водночас не відзначали б початок її державності. В Україні ж мало хто знає, яку дату можна вважати початком українського державотворення. Історичні джерела свідчать, що це був 852 рік. Наша лабораторія перекладу сакральних книг вивчає найстарішу літературу, і їм вдалося знайти деякі факти, що саме на цей період припадає становлення нашої державності. Недаремно видатний український історик Михайло Грушевський називав Україну «Україною-Руссю». Природно, що Руська держава — це була Українська держава. У зв’язку з цим студенти звернулися до мене, і в академії з цього приводу відбулася робоча конференція, в якій взяла участь Ганна Герман. На конференції ми дійшли думки, що необхідно звернутися до Президента України з проханням, щоб раз і назавжди зняти питання щодо початку української державності. Ми вважаємо, що потрібно встановити День української державності. Друга, не менш пам’ятна дата — це 1100-річчя української дипломатії, відзначення якого теж припадає на 2012 рік, адже тоді була підписана угода між Візантією і Київською Руссю (мається на увазі угода Олега з Візантією 912 року за руським літочисленням, що є першим міжнародним договором Київської Русі, текст якого до нас дійшов. — Авт.).

Приємно, що коли на нашому сайті з’явився лист студентів до української громадськості щодо відзначення 1160-річчя української державності, то велика кількість людей різноманітних фахів — від робітників до інтелігенції — надзвичайно схвально віднеслися до цієї події. Думаю, якщо інтелектуальна молодь, прогресивні історики активно підтримають нашу ідею, то відповідно Президент на це відреагує позитивно.

0 коментарів “Чи згадає Україна, що їй 1160, а не 20? В Острозькій академії закликають ушанувати річницю заснування української державності. Ініціативу підтримала Ганна Герман”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *