Річниця пам’яті про трагедію голодомору 1933 року

листопада 26, 2011Голодомор, Духовність

26 листопада 2011 року

Ще один рік відділяє нас від тих страшних часів. Часів, коли діти вмирали на очах посивілих від горя батьків, коли вмирали батьки,  коли диявольська нечисть потирала руки від радості знищення. У цих мирних і трудолюбивих українських селян  не було виходу. Оточені кордонами смерті, позбавлені їжі, вони помирали важко і мученицьки. Покруч більшовицького тероризму і традиційно українофобного російського імперіалізму  справляла жнива смерті українців.

Зараз і одні, і другі все заперечують.   Їхні ниці душі шукають прихистку у брехні та підлості. Вони не змінилися. У своєму заскорузлому людиноненависницві вони не здатні вчитися. Імперія зла змінює лише форму.

Нам завжди бракуватиме тих землеробів і робітників, політиків і поетів, учених і письменників,  інженерів і учителів, геніїв, які залишилися лежати навічно в цій чорній від скорботи українській землі. Ми завжди пам’ятатимемо про них. Наша скорбота і пам’ять повинні стати запорукою нашої єдності і нашою пересторогою нелюдам.

Громадянине України і гостю, мандрівче, зупинися на хвилину там, де застане тебе цей День Пам’яті, помолися за душі невинно убієнних голодом, щоби така трагедія ніколи не повторювалася.

Вічна їм пам’ять!

Захист кандидатської дисертації Нелі Штепи відбулася 13 березня 2010 року Автор: westua.net, 17-05-2011 18:29

листопада 24, 2011Українські проблеми. Наука, Українські проблеми. Освіта

 


http://westua.net/news.php?id=10274

Захист кандидатської дисертації Нелі Штепи відбулася 13 березня 2010 року. Як бачимо з наведеного відео, 3 лютого 2010 Неля Штепа на виступі в тролейбусному депо міста Слов’янська Донецької області, не розбираючись у наукових званнях, думала про те, що 13 березня 2010 року вона буде захищати докторську дисертацію.

У 1979 році Неля Ігорівна Штепа надійшла в Слов’янський державний педагогічний інститут на факультет підготовки вчителів математики і фізики. За словами викладачів Української інженерно-педагогічної академії, які ще пам’ятають її нетямущою студенткою, Неля Штепа не тільки не відрізнялася успіхами в навчанні, але й постійно завалювали сесії, у зв’язку з чим її доводилося «тягнути за вуха».

Після інституту, в 1984 році, Неля Штепа виїхала працювати в сільську школу, однак присвятити себе вчительській роботі їй вистачило сил тільки на один рік. Після цього займала кілька адміністративних посад в середній школі села Покровка Артемівського району Донецької області. Після таких наукових досягнень Неля Штепа пішла в, а звідти – у комерцію.

Як бачимо, не маючи вроджених здібностей і особливого педагогічного працьовитості, ніяких наукових надій Неля Штепа нікому так і не подала. З того часу минуло не багато, не мало – 25 років. За ці чверть століття математика здійснила справжній прорив, вагомий внесок у її розвиток зробили і українські вчені, які щодня працювали у своїй сфері. Але Неля Ігорівна Штепа порахувала, що річного досвіду роботи в сільській школі достатньо для продовження її блискучої наукової кар’єри.

З цією думкою Неля Штепа звернулася до свого рідного дядька Олега Миколайовича Литвина (дівоче прізвище Нелі Ігорівни – саме Литвин), доктора фізико-математичних наук і завідувача кафедрою Української інженерно-педагогічної академії. Вона без найменшого сорому приїхала до харківського ВНЗ та сказала дядькові: «Олег Миколайович, мені конче треба стати кандидатом наук». Численні вмовляння родички, підкріплені роздутим конвертом із зеленими банкнотами для членів наукової ради харківського університету, отримали відгук у серці люблячого дядька. Але, крім цього, і прохання Нелі Штепи виходило за рамки людської логіки. І Олег Литвин це чітко розумів. Адже Неля Ігорівна за останні 25 років не мала нічого спільного з наукою, не написала жодної наукової статті, не займалася викладацькою роботою і жодного разу не брала участь на наукових конференціях. Але, будучи в усьому ідейним послідовником Йозефа Геббельса, вона розділяє його знамениту фразу: «Мета виправдовує засоби».

Після зустрічі з племінницею, Олег Литвин почав активну підготовку кандидатської дисертації для Нелі Штепи, але незабаром зрозумів, що часу для написання дисертації немає. Але, оскільки, Неля Ігорівна вимагала організувати захист дисертації вже в лютому, то Олег Миколайович свідомо пішов на порушення наукової етики і віддав Нелі Штепі вже готову дисертацію на тему: “Математичне моделювання розподілу корисних копалин методами інтерлінації і інтерфлетаціі функцій (трьох змінних)». Шановний вчений не побоявся навіть того, що назва дисертації Нелі Штепи повністю збігається з назвою його особистої наукової роботи. Нам поки що не зрозуміло, що викликало в авторитетної в науковому середовищі людини мотивацію такого вчинку: відчуття повної безкарності і вседозволеності або надмірна любов до родички, якій терміново була потрібна чергова «корочка»?

Далі справа була за малим: умовити атестаційну комісію Української інженерно-педагогічної академії. Після розмови з племінницею Олег Литвин не обмежував себе в бюджеті, тому незабаром навіть самі незговірливі члени атестаційної комісії пішли назустріч доктору наук і погодилися без особливих питань вислухати зачитану з листочка анотацію та прийняти позитивне для Штепи рішення. Але навіть при чималій фінансовій умотивованості членів комісії та членів наукової ради Української інженерно-педагогічної академії, у них склалося враження, що Неля Штепа ніколи не читала свою роботу, тому вони не звертали на її доповідь особливої уваги, від сорому роблячи вигляд, що читають свіжі харківські газети (про це кореспондентові розповів один з членів наукової ради).

Ринок наукових ВАКансій

Перші обурення антинауковим підходом Олега Литвина публічно проявилися о 12:20 25 лютого 2009 в 213 аудиторії Української інженерно-педагогічної академії на науковому семінарі за матеріалами дисертації. Адже коли Олег Миколайович оголосив тему дисертації, то всі учасники семінару знали, що це наукова робота самого Олега Литвина. Але коли вони побачили, що під цією темою підписана Неля Штепа, вони зробили «одобрямс» хіба що з поваги до Олега Миколайовича.

Нелі Штепі для отримання звання кандидата наук було необхідно займатися науковою діяльністю або підтвердити наукове звання у Вищій атестаційній комісії України (ВАК України). Але часу на статті в «ВАКівські» журнали не було, тому через свого дядька Неля Штепа вирішила напряму домовитися з головою ВАК України Володимиром Федоровичем Мачуліним, щоб без особливих наслідків для свого інтелекту пройти «ВАКівський» рубіж на шляху підтвердження захисту дисертації.

Для цього Неля Ігорівна підготувалася грунтовно, озброївшись не по-кандидатських: вже в березні 2010 року з Нелею Штепа захищатися перед київською комісією поїхали її підлеглі з $ 15000 доларів і пляшкою коньяку «Hennessy» обсягом 0,7 л. у портфелі. Зі слів наукового дядька Нелі Штепи, ці гроші були потрібні для того, щоб глава ВАК України Володимир Мачулін закрив очі на «прогресивність і актуальність» роботи Штепи і підписав присвоєння наукового ступеня. Під час підписання документа пан Мачулін, не звертаючи уваги на вже отримані гроші, не стримався і заявив здобувачці наукового ступеня: «Такий гріх на душу беру тільки з-за Вашого дядька, тому що без навчання в аспірантурі, без наукових робіт, без виступів на конференціях за напрямком наукової діяльності – таких випадків не було. Я це роблю тільки при одній умові: менше говоріть про свою кандидатську людям і в жодному разі нікому не показуйте її! ».

З цих фактів видно, що в українській науці, на превеликий жаль, є два шляхи для досягнення вершин. Тільки одні гризуть граніт науки і деруться по її кам’янистих стежках, а інші купують потрібних людей, дискредитуючи таким чином колективи цілих ВНЗ та діяльність всієї Вищої атестаційної комісії. Але, при цьому, нам незрозуміло інше: хіба ціна людської гідності та наукового імені для таких людей, як Олег Литвин і Володимир Мачулін складає $ 15000? Адже вони все своє життя присвятили математиці та службі вітчизняній науці, керують кафедрами та науковими інституціями і мають велику повагу колег і студентів.

Неля Ігорівна Штепа не послухала главу ВАКу Володимира Мачуліна і не змогла втриматися перед журналістами, яким поспішила повідомити не тільки про вже захищену дисертацію, але й дивним чином позначила свій науковий статус: «Та я захистила кандидатську …, докторську дисертацію». Тепер логічне запитання: чому ж її родич Олег Литвин, який зробив фальсифікацію своєї наукової роботи замість дисертації Нелі Штепи, не пояснив їй різницю між кандидатською та докторською дисертацією. При цьому, вона запевняє журналістів, що вона зробила переворот в науці: «В декартовій системі координат раніше був тільки X і Y, а я придумала ще й Z. Це справжній вибух у науці». Так, це дійсно справжній вибух в науці, і цей вибух на сьогоднішній день на совісті як Олега Литвина, що підмінив дисертацію, так і голови ВАКу Володимира Мачуліна, який підписав документ про присвоєння Нелі Штепі ступеня кандидата фізико-математичних наук. Тепер українська наука трошки збентежена новим відкриттям, але збентежена не менше, ніж захистом кандидатської дисертації при відсутності реальної наукової роботи.

 


Надруковано з Майдану. http://maidan.org.ua/


Copyright © Блог Василя Кондрата (Vasyl Kondrat Blog). All rights reserved.