2 березня 2012 року, Львів

Пам’яті Івана Ільковича (Ілліча) Данилюка, відомого українського математика, було присвячене засідання відділення фізико-технічних і математичних наук Західного наукового центру НАН і МОН України під керівництвом голови ЗНЦ академіка НАН України Зеновія Назарчука та член-кореспондента НАН України Богдана Пташника. На засіданні були заслухані наукові доповіді з проблематики задач з вільними межами, над якою успішно працював І.І.Данилюк (доповідачі: проректор з науково-педагогічної роботи Львівського національного університету ім. Ів. Франка, доктор фізико-математичних наук Володимир Кирилич та завідувач відділу рівнянь математичної фізики Інституту прикладної математики і механіки НАН України доктор фізико-математичних наук Борис Базалій). Своїми спогадами про академіка І.І.Данилюка поділилися його рідні, співробітники та вчені, які у свій час співпрацювали з Іваном Ільковичем. Цікавою була розповідь Григорія Данилюка, молодшого брата академіка. Він представив багатий фактичний матеріал про вченого, копії документів про народження та освіту (свідоцтва про народження, свідоцтв про успішність у школі, атестату про середню освіту, диплому про вищу освіту), родинні фотографії. Учасники засідання змогли познайомитися з направду гарними поезіями Івана Данилюка.

Іван Ількович (Ілліч) Данилюк народився 5 грудня 1931 р. у селі Рашків Городенківського району Івано-Франківської області. У 1955 р. закінчив механіко-математичний факультет Львівського університету ім. Івана Франка. Його перші математичні дослідження в студентські роки були проведені під керівництвом Л.І.Волковиського. Значний вплив на нього мав Я.Б.Лопатинський. В той же ж 1955 рік вступив до аспірантури Математичного інституту ім. В. А. Стєклова АН СРСР. У 1958 р. захистив кандидатську дисертацію й отримав направлення на роботу до теоретичного відділу Інституту гідродинаміки Сибірського відділення АН СРСР. У 1963 р. захистив докторську дисертацію, з 1965 р. ‑ професор. У Новосибірську він працював під керівництвом видатних вчених-організаторів академіків І.Н. Векуа та М.О. Лаврентьєва. Накопичені знання і досвід були використані ним повною мірою, коли в 1965 р. за дорученням Президії АН УРСР він бере участь у створенні Донецького наукового центру АН УРСР. У 1965 р. його обирають членом-кореспондентом АН УРСР, і з цього часу його життя, наукова і громадська діяльність пов’язані з Донбасом. Він був організатором Інституту прикладної математики і механіки АН УРСР і його першим директором з 1965 до 1974 р. Надалі до кінця життя працював завідувачем відділу рівнянь математичної фізики цього інституту. В 1988 році обраний академіком АН УРСР.

Наукова діяльність І.І. Данилюка стосується таких розділів математики, як теорія крайових задач для еліптичних систем з двома аргументами, граничні задачі в класі аналітичних функцій і теорія сингулярних інтегральних рівнянь, нелінійні проблеми математичної фізики з вільними границями. Серед наукової спадщини І.І. Данилюка 138 робіт, з них 2 монографії. Його роботи широко відомі за межами України. Англійський переклад монографії «Про інтегральні функціонали зі змінною областю інтегрування» виданий в США в 1976 р. Під керівництвом І.І.Данилюка підготовлено 18 кандидатських і 1 докторська дисертації. За великі заслуги в розвитку науки та підготовки наукових кадрів І.І. Данилюк нагороджений орденом «Знак пошани» . Частина його досліджень відзначена премією ім. О.М.Динника. Він ‑ заслужений діяч науки Української РСР.

І.І. Данилюк цікавився не лише математикою. Він мав глибокі знання в області філософії, історії, літератури. Любив музику. Писав вірші. Вивчив грецьку мову і читав в оригіналі «Одісею» Гомера. Його цікавили проблеми розвитку людства, сенс його існування.

Іван Ількович (Ілліч) Данилюк зовсім небагато не дожив до проголошення України незалежною державою. 5 листопада 1988 року Івана Ільковича не стало. Похований він в місті Донецьку в Україні.

Меморіальна дошка І.І. Данилюка встановлена на стіні ІПММ НАН України. Його ім’я носить одна з аудиторій математичного факультету Донецького національного університету.

Підчас розповіді Григорія Данилюка виявились деякі неточності в існуючій біографії вченого. Зокрема, виявилось, що датою народження Івана Ільковича Данилюка є 5, а не 3 грудня 1931 року, як чомусь записано в існуючих довідкових матеріалах про нього, зокрема у Вікіпедії. В метриці та наступних документах по батькові вченого записано як «Ількович». Існуючий «Ілліч» виник напевно як некоректний зворотний переклад з російської. Виявилось також, що усунення Івана Ільковича з посади директора Інституту механіки і математики АН УРСР пов’язане з тим, що він був українцем. Питання до першого секретаря донецького обкому Комуністичної партії Радянського Союзу: «Чому в Донецьку немає жодної української школи» стало підставою звинуватити вченого в українському буржуазному націоналізмі. Іван Ількович став «невиїздним». Тоді ж його усунули з посади директора Інституту механіки і математики. Цікаво, що директором призначили кандидата наук.

З 1974 року Іван Ількович фактично знаходився в опалі. Звичайно, це не могло не відбитися на його кар’єрі та можливості самореалізації.

В.К.

Читайте також:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Данилюк_Іван_Ілліч

http://uk.wikipedia.org/wiki/Рашків_(Городенківський район)

http://ru.wikipedia.org/wiki/Данилюк_Иван_Ильич

http://www.encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/statti_esu/danulyk_i.pdf

  • И.И. Данилюк. Избранные труды. — Киев: Наукова думка, 1995. — 288 с.