Не повірив своїм очам.  Депутат європарламенту від Польщі Януш Войцеховський пропонує популярному у Польщі україномовному гурту Enej змінити назву. На думку політика, за цією назвою стоїть псевдонім одного з провідників Української повстанської армії майора Петра Олійника, який загинув у бою з загоном НКВС у 1946 році. Подібну думку висловлював раніше ще один польський політик Вітольд Гадовський. Найбільше його обурювало те, що “двоє українців у Польщі заснували гурт імені військового злочинця, і вся Польща скаче в такт їхньої музики”. Прізвище Гадовський нагадує мені славнозвісного Вадіка-Гадіка і говорить саме за себе. Але виповідання такої бздури депутатом Європарламенту спричинює запитання: “Кого поляки вибирають до Європарламенту?”Правда, є між поляками і мудрі люди. Зокрема, відомий польський журналіст і телеведучий Войцех Мазярський. Він на сторінках авторитетного видання Gazeta Wyborcza пробував пояснити зацофаним польським фанатам-політикам, що Еней – це популярний в Україні літературний герой із поеми І. Котляревського, значення творчості якого для українців таки ж, як творчості Яна Кохановського для поляків. Не помогло.

Ситуація нагадує мені повоєнну ситуацію у Західній Україні. Прийшлі більшовицькі завойовники мали комплекс на нові для них українські слова, такі як кріс, ватра, долішній тощо. Назву села Велесниця долішня на всяк випадок поміняли на “зрозумілішу” Велесниця нижня. Але це робили люди, які в нічних сорочках ходили в оперний театр. Поляки ніби більш цивілізовані.

Видно жодна нація не застрахована від дурнів.

Думаю, що польський політичний бомонд тепер буде мати багато роботи – перегляд всіх псевдонімів вояків УПА і членів ОУН і рекомендація вилучення зі словників української мови відповідних слів. Безумовно, іхні словодослідницькі потуги знайдуть підтримку в Україні когорти Вадіків-Гадіків. Фінансування цієї надважливої роботи окремою стрічкою в російському бюджеті пропише російська дума.