23.02.2014 р.

 

В цей надзвичайно важливий для України час, час, який може стати початком нашого становлення як потужної держави, необхідно звернути увагу суспільства, політичних діячів на неохідність вимоги високої моральності і чистоти до тих, кому доручаємо керівництво державою і її регіонами. Ці люди своїм життям і діяльністю мали показати чистоту своїх намірів і відданість народу і державі.

Зараз у Верховній раді іде переформатування влади. Призначаються нові проводирі державних структур. Зокрема, сьогодні мають призначати прем’єр-міністра України. У зв’язку з поверненням до конституції 2004 року це дуже важлива подія. Одним з претендентів на цю посаду є Юлія Тимошенко. Вважаю висунення її предендентом на посаду прем’єра помилкою. По-перше, вона щойно вийшла з тюрми і потребує лікування. По-друге, є певні питання до деяких фактів діяльності Юлії Тимошенко на державних посадах. Зокрема, це: а) створення колотнечі і пряма війна з тодішнім президентом В.Ющенком після 2004 року; б) формування договору з В.Януковичем про розділ влади в Україні; в) заключення антидержавного договору з Росією про постачання газу; г) існування в Росії важелів впливу на Юлію Тимошенко у вигляді ніби скасованих кримінальних проваджень та незрозумілість її відношень з очільниками Росії, зокрема, В.Путіним. Всі ці фактори, особливо останній, категорично забороняють призначення Юлії Тимошенко на державні пости, а особливо на ключовий пост прем’єр-міністра України.

Послідовними державниками виглядають інші два претенденти на посаду прем’єр-міністра ‑ Петро Порошенко і Арсеній Яценюк. Перевагу, на мою думку, має Петро Порошенко, який проявив себе добрим господарником, добрим політиком і державним діячем високого рівня.